понеділок, 20 лютого 2017 р.

Інформація про суєцид!

ДО УВАГИ ПЕДАГОГІВ, УЧНІВ, БАТЬКІВ!!!!

У поліції розповіли, як запобігти суїцидам дітей стаття за посиланням http://osvita.ua/school/54585/

Інформація про суїцид

Самогубствоє дією умисного спричинення власної смерті. Його часто вчиняють звідчаю, причину якого нерідко відносять допсихічних захворюваньтаких якдепресія, біполярний розлад,шизофренія, алкоголізму чинаркотичної залежності.Стресові фактори, такі як фінансова скрута чи труднощі в міжособистісних стосунках часто відіграють свою роль. До засобів, спрямованих на запобігання самогубства, належать обмеження доступу до вогнепальної зброї, лікування психічних захворювань та зловживання наркотичних речовин, а також покращення економічного розвитку.
Фактори ризику
До факторів, що впливають на ризик самогубства належать: психіатричні розлади, зловживання наркотиками, психологічні розлади, культурні, сімейні та соціальні ситуації, а також генетика. Психічні хворобита зловживання наркотиками дуже часто трапляються разом. До інших факторів ризику належать попередні спроби суїциду,доступність засобів для здійснення такої дії, самогубство в сімейному анамнезі чи травматичне ураження мозку.Наприклад, рівень самогубств серед сімей, що володіють вогнепальною зброєю, вищий, ніж серед сімей, котрі її не мають.Соціально-економічні фактори, такі як безробіття, бідність,бездомністьта дискримінація, можуть стати тригером для суїцидальних думок.Близько 15–40% людей залишають передсмертну записку. На генетику припадає 38%-55% суїцидальної поведінки. Ветерани війнимають вищий ризик самогубства, частково через вищий рівень душевних хвороб та проблеми з фізичним здоров’ям, пов’язані з війною.
Ігрова залежність
Ігрова залежністьпов’язана з великим відсотком людей ізсуїцидальним мисленнямі спробами у порівнянні з рештою населенням.У середньому 12-24% патологічних гравців здійснюють спробу самогубства.
Психосоціальний стан
Низка психологічних розладів підвищує ризики самогубств, а саме:відчай, неотримання задоволення від життя,депресіяі тривожність.Нездатність вирішити проблеми, втрата можливостей, які раніше мала людина, і слабкий самоконтроль також відіграють певну роль.У похилому віці важливим фактором є думка про те, що літня людина стає тягарем для інших.
Нещодавні стресові ситуації в житті, наприклад, втрата члена сім’ї або друга, втрата роботи або соціальна ізоляція (наприклад, самотнє життя) підвищують ризик. Ті, хто ніколи не були одружені, також наражаються на великий ризик.Релігійність знижує ризик самогубства.Це пояснюється негативним ставленням багатьох релігій до самогубства і значною підтримкою, яку може дати релігія.
Дехто може здійснити самогубство, щоб уникнути тиску абонесправедливості. Сексуальне насильствоу дитинствіі час перебування напатронажному вихованнітакож є факторами ризику.На сексуальне насильство припадає приблизно 20% загального ризику.
Засоби масової інформації
Засоби масової інформації, в тому числі мережа Інтернет, грають важливу роль. Те, як вони трактують самогубство, може мати негативний вплив через великий об’єм,епатажнеподання та постійне повторення інформації, що прославляє або романтизує самогубство, завдаючи найбільшої шкоди.Після наведення детального опису здійснення самогубства за допомогою певного засобу цей конкретний засіб може поширитись серед усього населення.
Механізм приведення в дію суїцидального впливу, абокопіювальне самогубство, відоме якефект Вертера, названий на честь протагоніста в романіҐетеСтраждання молодого Вертера, який здійснив самогубство.Ризик більш поширений серед підлітків, схильних романтизувати смерть.
Патофізіологія
Єдина основнапатофізіологіясамогубства або депресії невідома.Вважається, однак, що до цього призводить взаємодія поведінкових, соціально-екологічних і психіатричних факторів.
Низькі рівні нейротрофічного фактору головного мозку(НФГМ) безпосередньо пов'язані із самогубствами, й опосередковано — через роль, яку вони відіграють у клінічних депресіях, посттравматичних стресових розладах, шизофренії таобсесивно-компульсивному розладі. Дослідження під часрозтину показали зниження рівня НФГМ у гіпокампі і передфронтальній коріу пацієнтів з психічними розладами і без них.Вмістсеротоніну, мозкового нейромедіатора, був низьким у тих, хто покінчив життя самогубством. Це частково пояснюється даними про ймовірність підвищення рівнярецептору 5-HT2A, виявленого після смерті.Інші докази включають зниження рівня продукту розпаду серотоніну,5- гідроксііндолоцтової кислоти, вспинномозковій рідині.Прямі докази, однак, важко зібрати.Також вважається, щоепігенетика, вивчення змін з боку генів у відповідь на фактори навколишнього середовища, які не змінюють основнуДНК, грає роль у визначенні ризику самогубства.
Існують експериментальні докази того, щопсихотерапія, зокремадіалектична поведінкова терапія, зменшує суїцидальність серед підлітків,а також у пацієнтів земоційною нестабільністю.Однак немає доказів зниження кількості випадків здійснених самогубств.
Статистика
Кількість самогубств, скоєних дітьми, збільшується, а вік самогубців зменшується. Особливо вразливою до соціальних негараздів у суспільстві є молодь. Про це свідчить і значне зростання кількості самогубств серед молодих людей: за період 1991—1994р. кількість самогубств вУкраїнісеред молоді зросла вдвічі. Основні їх причини лежать у сфері соціальній, соціально-психологічній, що окреслює втрату соціальних зв'язків,депресію,фрустрацію, алкоголізм, наркоманію, невдачі у навчанні, конфлікти із родичами, однолітками, страх перед майбутнім, самотність, розчарування у коханні, втратою сенсу життя і професійних перспектив, хронічною відсутністю грошей і роботи тощо. Тому нинішні молоді громадяни, на відміну від старшого покоління, поставлені подвійно в екстремальні умови, вихід з яких може бути непередбачуваним і неконтрольованим.
За даними центру досліджень дитинства Українського НДІ, у 27% дітей віком від 10 до 17 років час від часу з'являються суїцидальні думки. Крім того, більшість дитячих самогубств пов'язана не з психічними захворюваннями, як здається на перший погляд, а з недоліками морального виховання. До важливих чинників суїцидальності неповнолітніх можна віднести ще й такі: втрата батьківської любові, нерозділене кохання,розлученнябатьків, що породжує відчай, образу, ревнощі, вражене самолюбство, приниження, знущання,вагітність, які породжують відчай, страх, тривогу, при нестійкій, ще не повністю сформованій психіці.
За даними статистики, частота завершених суїцидів у Львівській області коливається від 7,0 до 7,9 на 100 тис. населення (по Україні – 24,0 на 100 тис. населення). на Львівщині частота завершених самогубств серед чоловіків у 8,1 раз вища, ніж у жінок.
Молоді люди та підлітки скоюють самогубство частіше дорослих, чоловіки втричі частіше за жінок (хоча жінки здійснюють в 4 рази більше спроб самогубства).
Ті, хто ніколи не перебував у шлюбі, частіше за все здійснюють самогубства. Далі, в порядку зниження ризику йдуть овдовілі, розведені, і одружені, але не мають дітей. Проживання в самоті також збільшує ризик. Підвищують ризик самогубства і негаразди в сім'ї.
Причини
Причини суїциду різноманітні, полягають не тільки в особистісних деформаціях суб'єкта і обстановці, яка травмує психічно, але й у соціально-економічній та моральній організації суспільства.
Психологи виділяють такі основні мотиви суїциідальної поведінки серед молоді:
1. Переживання образи, самотності, відчуженості, неможливість бути зрозумілим.
2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання (кохання без взаємності), ревнощі.
3. Переживання, пов'язані із смертю одного з батьків, розлучення батьків.
4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволеності собою.
5. Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.
6. Страх перед покаранням.
7. Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність.
8. Почуття помсти, погроз, шантажу.
9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
Великий рівень суїцидів спостерігається серед людей, які втратили партнера— вони покінчують з життям утричі частіше, ніж сімейні.
На початку XXІ століття було з'ясовано, що на рівень суїцидальності впливають також нові технічні засоби передавання інформації. У час бурхливого розвиткуЗМІ,комп'ютерних ігоріз поширеним у нихнекрофілією,садо-мазохістськимсмакуванням смерті, у тому числі й суїцидальної, ці тенденції поглибились. Розвиток науково-технічного прогресу, накопичення інформаційних ресурсів, поява соціальних інновацій далеко не завжди йдуть паралельно із зростанням задоволеності життям, гармонією з довкіллям.
Не сприяють зниженню рівня самогубств такі супутники науково-технічного прогресу у суспільстві, як загроза економічних і технологічних катастроф, екологічний дискомфорт від надмірного скупчення людей у забруднених, неестетичних, гнітючих містах, інтенсифікація контактів, надмірні емоційні навантаження тих, хто прагне зробити кар'єру.
Життєві реалії й наукові дослідження засвідчують тісний взаємозв'язок між наркоманією, алкоголізмом,депресієюі суїцидальною поведінкою.Статистикасвідчить, алкоголь за життя вживали 60% самогубців, хоча безпосередньо перед самогубством алкогольвживається тільки у 8% випадків,наркотики— у 4%.
Цією проблемою займалися такі чеські дослідники, як І. Лангмайєр і З. Матейчик. Вони досліджували проблемудепривації— безвихідь, непотрібність, втраченої, як загального визначення для емоційної поведінки. Англійський психологДональд Хебб, в свою чергу, розглядав ту ж саму проблему у світлі біологічно недостатнього середовища.
Захисні фактори
Міцні сімейні та соціальні зв'язки знижують вірогідність суїциду. Наявність дітей, особливо для жінок, а також вагітністьє сильними факторами зниження ризику.Релігійні переконання і, особливо, участь у релігійній діяльності пов'язані із зменшенням вірогідності самогубства. Релігія не може вплинути на думку підлітка так, як це зроблять оточуючі. Навіть найрелігійніший підліток буде вимушений піти з життя під дією зовнішніх втручань оточуючих на його ще не сформовану психіку. Певне місце посідає і самогубство через гомофобію оточуючих, через не можливість розповісти про свої вподобання, страх втрати батьківської любові та поваги.
Профілактичні заходи
Рання ідентифікація та відповідне лікування розладів психіки— важлива частина стратегії профілактики.
Слід зазначити, що при наявності почуття безнадійності особливо корисні бувають немедикаментозні методи — біхевіоральна такогнітивна психотерапія.
Крім того, ефективними, як і раніше вважаються телефони довіри та центри з надання психологічної допомоги, що знаходяться в тому числі в навчальних закладах.
Попередження та запобігання
Служби охорони здоров'я повинні прагнути до своєчасного діагностування психічних розладів. З боку систем охорони здоров'я повинна приділятися підвищена увага проблемі боротьби з негативним відношенням ідискримінацією, що дуже часто супроводжують психічні розлади і самогубства, для того, щоб люди, які потребують допомоги, змогли її одержати на ранньому етапі психічного розладу. Психіатри повинні підвищити якість надання спеціалізованої психіатричної допомоги та попередження виникнення психічних розладів для забезпечення психічного благополуччя населення, що буде сприяти підвищенню якості життя населення України. Також потрібно, щоб послуги психіатрів були доступними для усього населення, не залежно від соціального статусу. Нерозпізнані вчасно психічні розлади можуть виявитися смертельними, і до них варто ставитися як до проблеми, що мають першорядне значення.
Повністю запобігти суїциду не можна. Зниженню рівня самогубств можуть сприяти статті в засобах масової інформації про те, як і чому було скоєне самогубства, наслідки такого кроку у всій його страшній реальності.
Правова сторона
У багатьох державахдоведення до самогубствакарається законом. В українському законодавстві це питання розглядається в ст. 120Кримінального кодексу України:
Стаття 120. Доведення до самогубства
1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності,— карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб,— карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього,— карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
На законодавчому рівні в жодній країні світу не закріплене право людини на позбавлення себе життя, щоправда декілька таких випадків мали місце в історії.
Враховуючи дані статистики, розвиток технічного прогресу та загальні визначення взаємодії підлітків та дорослих, рекомендую розглянути наступні пропозиції для профілактики суїцидальної поведінки та завершеного суїциду серед підлітків
1. Створити на рівні міста телефон довіри для дітей і підлітків - безкоштовних або за символічну плату гуртків та проводити тренінги "рівний-рівному" з комунікації дітей та профілактики суїцидів.
2. Скласти колективну скаргу спільно ( Департамент освіти… НМЦО… Голови МО) подати в вищі правоохоронні органи м. Львова
3. Створити консультаційні центри для батьків та вчителів на рівні шкіл.
(практичні психологи та соціальні педагоги)
4. Провести право виховну роботу з підлітками на рівні шкіл (вчителі права)
5. Долучити вчителів християнської до профілактичної роботи суїцидальної поведінки
Використаний інтернетресурс: https://tsn.ua/ukrayina
Молодим людям, які останнім часом думали про самогубство, часто допомогаєкогнітивно-поведінкова терапія. діалектична поведінкова терапія

Діяльність школи щодо профілактики суіцидальної поведінки в учнівському середовищі тут

Стаття про «Синіх китів»
У соцмережах з’явилися групи, в яких кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства. Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, тому що тварини асоціюються у них зі свободою. Ці кити можуть літати, і цим, можливо, пояснюється те, що даний вид ссавців - один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям зводять рахунки з життям. Тому у всіх шанувальників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами. Нелюди, що організували цю систему, працюють наступним чином. Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео. Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі, та оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», - вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис, та робить останній крок. Відеозаписи, в подальшому, продаються в мережі Інтернет, або в Darknet.

Також відомо, що для того, щоб вступити в такі групи, потрібно:
1) надати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці. 2) Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.
3) Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.
4) Всього надається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах - від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).
5) Фінальне завдання – покінчити життя самогубством, та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online.

У зв’язку з цим, батькам для того, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується приділяти більшу увагу психологічному стану дитини та: 1) Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень та, в разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду в формі кита.
2) Перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах, та групи до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування в приватних чатах.
3) Звертати увагу на коло спілкування дитини.
4) Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями.
5) Обов’язково контролювати те, які фото й та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини.
6) Встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.
Сьогодні Департаментом кіберполіції була виявлена одна з таких груп https://vk.com/blueskitea, до якої входить 209 користувачів з України. При цьому слід наголосити, що такі групи щодня блокуються адміністрацією соцмереж за зверненнями правоохоронних органів або їх користувачів. Тому, при виявленні таких груп самостійно, просимо негайно повідомляти до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua (цілодобово), телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з8:45 до 19:30 в робочі дні)) та до адміністрації соцмережі у якій було виявлено групу. Аналізом діяльності зазначених груп кіберполіція встановила постійних учасників таких спільнот, які реєструються з території України під наступними ніками:

Джерело:https://www.cybercrime.gov.ua/16-novosti/185-uvaga-batki-sujitsidalna-grupa#news
© Сайт Департаменту Кіберполіції України - https://www.cybercrime.gov.ua